Zelenskyj kontra Zelenskyj – ukraiński prezydent mówi o katastrofie gospodarczej i wysyła swój rząd “na zieloną trawkę”

510

Na wniosek prezydenta Wołodymyra Zelenskiego ukraiński parlament odwołał w środę z funkcji premiera Ołeksija Honczaruka a wraz z nim i cały rząd. W swoim wystąpieniu na forum parlamentu Zelenskyj dał dość rzetelny obraz sytuacji na Ukrainie całkowicie odstający od mitów serwowanych polskim odbiorcom przez media nad Wisłą.

Stale słyszeliśmy o skoku gospodarczym, ale powstaje wrażenie, że gospodarka brała rozbieg, potknęła się i ryzykuje przejechać twarzą po ziemi. W ciągu dwóch pierwszych miesięcy nowego roku dziura w dochodach budżetu sięgnęła już prawie 16 mld hrywien. 13 mld to katastrofa na cle. Opowiadali nam o zdecydowanej i bezkomproisowej walce z przemytem a na razie wygląda tak, że w tej walce przemyt znokautował celników – opisywał ukraiński prezydent sytuację finansów Ukrainy.

Czwarty miesiąc z rzędu spada produkcja przemysłowa. W sumie już o 5 procent a rząd nie robi nic, by temu zaradzić.

10 milionów Ukraińców żyje na granicy biedy a członkowie rządu wypłacają sobie gigantyczne premie.

Przeszło 11 milionów ukraińskich emerytów, z których wielu otrzymuje mniej niż 2000 hrywien, czyli mniej niż 300 zł miesięcznie nie otrzymało przysługującej im ustawowej waloryzacji emerytur.

Fatalna sytuacja panuje w służbie zdrowia, którą niemal codziennie wstrząsają protesty personelu medycznego.

Organy ścigania nic nie robią w głośnych sprawach karnych i jak komentuje Zelenskyj “istnieje podejrzenie, że nie wiedzą co to kodeks karny”.

Ukraina przegrywa też walkę z korupcją. Stworzono szereg wyspecjalizowanych jednostek a rezultat ich działania jest zerowy. “Obiecaliśmy obywatelom zwycięstwo nad korupcją a teraz na razie nawet nie ma remisu” – mówił Zelenskyj.

Pełny tekst wystąpienia Wołodymyra Zelenskiego

Шановні народні обранці, шановні українці, я впевнений, що будь-яка влада робить крок у прірву,  коли втрачає три головні речі –  це пам’ять, слух і зір. Тобто коли влада забуває свої обіцянки, перестає чути звичайних людей і не бачить необхідності у змінах. Це не про нас. І як доказ, ми сьогодні зібралися саме тут. Всі чудово розуміють головне питання – це діяльність Кабінету Міністрів України.

Давайте будемо з вами об’єктивними. Цей уряд має здобутки. Це зниження інфляції, облікової ставки Національного банку України, боротьба з тіньовими ринками, зокрема гральний бізнес та нелегальні АЗС, це початок приватизації державних підприємств, які розкрадались всі ці роки. І це є правда. Це кредити малому та середньому бізнесу, зменшення ролі держави в економіці нашої країни. Але, правда в тому, що сьогодні українцям цього замало. І це є правда. Так, дійсно, це перший уряд, де немає топ-корупції. Але не красти – замало. Це уряд нових облич. Але облич замало. Потрібні нові мізки та нові серця. (Оплески) Цей уряд знає що робити, але знати замало. Потрібно, дійсно, дуже багато працювати, потрібно робити. І ми не маємо боятися правди. Ми повинні визнавати помилки. Бо в день, коли ми зануримось у теплу ванну ілюзій, потоне вся країна.

Ми постійно чули про економічний стрибок, але є враження, що економіка брала розгін, спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі. За два місяці нового року невиконання держбюджету – майже 16 мільярдів гривень. Ми повинні казати правду. 13 із них – це провал надходжень від митниці. Бізнес приречено сигналізує, що контрабанда повністю не зникла. А нам розповідали про рішучий та безкомпромісний бій з контрабандою. Та наразі виглядає так, що в цьому бою контрабанда відправила митницю в нокаут. І це потрібно змінити. Дуже потрібно. Митниця повинна збирати, я вибачаюсь, не лайки у Фейсбуці, а кошти у державну казну.  (Оплески) І ми говоримо один одному тільки правду. Ми повинні це робити.

Інший наш біль – падіння промисловості на 5 відсотків. І воно триває четвертий місяць поспіль в багатьох секторах. Не надав, на жаль, уряд інструментів, які стимулюють внутрішнє виробництво та нові виробничі потужності. Індустріальна слава України поступово стає спогадом. Ми ризикуємо, що про  наш промисловий потенціал скоро казатимуть: це було давно і неправда.

Наступне питання – це комунальні платежі. Ми, дійсно, підписали контракт на транзит газу. Ми зустріли зиму з рекордними запасами у сховищах, знизили ціну на газ для нашого населення. Сьогодні вона на 35 відсотків нижче ніж у минулому році і найнижча за останні 4 роки. Але люди заплутались через хаос з платіжками у січні і у лютому. Десь вони стали меншими, десь – ні, комусь нарахували абонплату за доставку газу на кілька місяців вперед, десь прорахували тим, хто взагалі газом цим не користується. Фактично, я гадаю, що уряд провалив роз’яснювальну, це найважливіше, роз’яснювальну кампанію, комунікацію і роботу з місцевою владою для того, щоб люди в усіх регіонах відчули дійсно на собі зменшення платіжки за тепло. І це, відверто кажучи, не єдине, що потрібно зменшувати.

Концепція, наприклад, зарплат міністрів, вона переглянута, це правда. Виплати знижені. Але є питання щодо зарплат і премій багатьох членів наглядових рад. Ми розуміємо, що є закони ринку. Ми не пропонуємо популістично платити мінімалку. Але, вибачте, коли понад 10 мільйонів громадян живуть на межі бідності, не можуть бути такі виплати людям, які, будучи у наглядових радах, від сили двічі-тричі разів на рік прилітають в Україну. Сьогодні фактично наглядати стало вигіднішим в Україні ніж працювати. (Оплески)

 І при всій повазі до наших міжнародних партнерів, ми, дійсно, при всій вдячності за їх допомогу, сьогодні громадяни нашої країни у наглядових радах наших підприємств почувають себе національною меншиною. (Оплески)

 Ми не ставимо під сумнів прозорість чи ефективність роботи іноземців, ні, їх внесок у боротьбу з корупцією – це лише питання справедливості і нашого почуття суб’єктності. (Оплески)

Наш наступний біль – ситуація з шахтарями та вугільною галуззю. Так, ці проблеми існують багато років, вже 15 років. Але сьогодні, це наш спадок і це наша тому відповідальність. Перш за все, мова про зарплати шахтарів та збут українського вугілля. Ця проблема була влітку. Всі втручались. Чесно, я вам відверто кажу, це ненормально, але я теж втрутився. Проблема виникла знову, я знову втрутився. І цього тижня шахтарям буде погашено 650 мільйонів гривень боргів. (Оплески) Але я вам хочу сказати, я просто, дійсно, я не  можу щоразу ставати і психологом для людей, і кризовим менеджером для деяких, і колектором, який вимагає чесно зароблені гроші, і нянькою профільного міністерства.

Окремо щодо страшилок міністерства та багатьох діячів і політиків про закриття шахт. Я вкотре хочу наголосити: закрити шахту не означає закрити питання. Тому спочатку навчання людей та перекваліфікація людей, створення нових робочих місць, забезпечення аналогічної, як мінімум аналогічної заробітної плати, і тільки потім ми можемо підіймати питання про закриття тієї чи іншої неприбуткової шахти. Лише тільки у такій послідовності. І скажіть мені, будь ласка, про який імпорт чужої електроенергії та вугілля може  йти мова, коли наші шахтарі не захищені державою Україна. Це тисячі шахтарів і це їх родини.

Далі. Ще більш, на жаль, болючі цифри –  це понад 11 мільйонів пенсіонерів. Реальний план щодо підняття їх пенсій, він, на жаль, може, він є десь, але  комунікаційно він відсутній. Ми нічого не чули, суспільство нічого не чуло про це. Велика частина пенсіонерів отримують менше 2 тисяч гривень. Індексація пенсій зараз не проведена. Програма підвищення пенсій для людей 80 років поки що не реалізована, а ми стільки б’ємося за це  і стільки про це говоримо. Пенсійний фонд залишається величезною не ефективною машиною, яка тільки на своє утримання проїдає 5 мільярдів гривень. На фоні цього пенсіонери та інші соціально незахищені категорії громадян мають лише одне питання: а за що так з нами, і що з нами буде далі.

Схожа ситуація і у сфері охорони здоров’я, і це правда. Я розумію, що керівництву МОЗ дуже важко працювати з уламками медичної системи, які їм залишились у спадок. Складно підняти на ноги пацієнта, якому довгі роки замість нормального людського лікування давали пустишки та чай з ромашкою. І я, дійсно, дякую пані Скалецькій за те, що залишилась з людьми, з українцями у Нових Санжарах, я дякую їй за сміливість. Але у нашій медицині сміливість не може бути одноразовою акцією. Потрібно мати сміливість і визнати, що багато хто не готовий до другого етапу медичної реформи 1 квітня. Це правда. (Оплески)

 Майже щодня у нас протести у різних медичних закладах. Люди бояться закриття лікарень, лікарні бояться звільнень, місцева влада не готова брати іноді на себе повноваження, немає достатнього  фінансування і таке інше, багато причин. Є великі питання до тарифів медичного обладнання та дуже велике питання до кадрів. А, отже, головне питання: а куди ми поспішаємо зараз.

Куди ми летимо? Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить у стіну?

Дійсно, звичайно, окрема тема –  це коронавірус. Я хочу всіх заспокоїти, у нас є перший підтверджений випадок, це правда, але ситуація під контролем, усі необхідні заходи вжиті. І я думаю, що перший брифінг нового міністра охорони здоров’я буде присвячений саме цій темі.

Серед іншого сьогодні ми почуємо  довгоочікуваний звіт всіх –  всіх, і їх немало –  правоохоронних  органів України. Ви знаєте, що Президент не впливає на їх роботу. (Шум у залі) На жаль – тим, хто кричить “о”. (Оплески)

 Але я хотів би зробити нашим правоохоронним органам два подарунки. Перший – це календар. Він має нагадати вам, що на дворі вже весна. (Оплески) Другий – це Кримінальний кодекс України. Є підозра, що дехто його не має, на жаль. Сподіваюсь, він стане вашою настільною книгою. Добре, що ви начитана людина. Вітаю вас.

На зустрічі влітку правоохоронні органи, ви казали одноголосно, у нас все є, потрібна тільки політична воля. Політична воля. Що це таке? Я вам її дав. Візьміть її, ви її отримали. Потрібно, казали, скасувати телефонне право. Будь ласка, скасуйте. Будь ласка, беріть це. Ніхто зверху не спускає ніякі прізвища, на які треба звернути увагу чи навпаки… (Шум у залі)

Окрім ваших. Да. (Оплески)  Якщо б я втручався, деякі б люди це вже відчували.

Як мені не втручатися у вашу діяльність, щоб вона нарешті принесла результат, скажіть, будь ласка? Якого чекають всі: і громадяни України, і наші міжнародні партнери, і ДБР, СБУ, САП, НАБУ, МВС, Генеральна прокуратура. У нас шість вже в країні, вже шість органів, які мають забезпечувати порядок, забезпечувати справедливість, забезпечувати правосуддя. Невже не вистачає ще одного органу, щоб остаточно втілити в життя прислів’я про сімох няньок, у яких дитя без ока?

Ми провели ряд реформ, запустили Вищий антикорупційний суд, все робили: перезавантажили НАЗК, повернули відповідальність за незаконне збагачення – я вдячний Верховній Раді, вдячний партії “Слуга народу”, всім депутатам, хто за це голосував, вдячний – приймали Закон про викривачів корупції. Як довго українському суспільству чекати результатів у найбільш резонансних справах? Ми обіцяли громадянам перемогу над корупцією. Зараз поки що навіть не “нічия”.

Шановні українці, я йшов у Президенти, не маючи політичного досвіду, але мав і маю віру та волю, щоб втілити необхідні зміни. Всім відомі слова Вацлава Гавела: “Краще п’ять років помилок, ніж 50 років саботажу”. Так, це правда. Ми робимо помилки, багато, але ми готові визнавати їх та виправляти.

Окремо хочу звернутися до наших міжнародних партнерів. Ми дуже цінуємо та вдячні вам за вашу постійну підтримку. І наш курс залишається незмінним, і для нас пріоритети незмінні, і ми всі хочемо, і робимо все, повірте мені, щодня для завершення війни на Донбасі та повернення усіх наших територій, бо це є наша країна. І ми будемо далі рухатися шляхом реформ у всіх сферах. Курс України не є помилковим, та окремі помилки допущені під час руху цим курсом, так, буває.

Ви знаєте, я скажу вам чесно, мені,  і це правда, не соромно за наш уряд. Але ми б хотіли їм пишатися. Це правда, цей уряд зробив більше, ніж усі минулі уряди, я не знаю…  Да? (Оплески) Але, я вам скажу, це скоріше мінус. Мінус. (Шум в залі) Я вам вдячний за всі ваші слова. Дякую вам. Дякую вам. Можете п’ятий раз сказати “залишайтесь”. Я вам вдячний.

Але це скоріше… Все ж таки хочу закінчити. Але це скоріше мінус – попереднім кабмінам, а не плюс – нашому урядові. Сьогодні на внутрішньополітичному полі існуючим проблемам та існуючому уряду затісно, вони більше, це моя думка, не можуть існувати поруч, а, отже, хтось з них повинен піти.

Шановні депутати, вчора до Верховної Ради України подано заяву Олексія Гончарука з проханням прийняти його відставку. Я прошу народних депутатів України надати оцінку цій заяві своїм персональним голосуванням.

Дякую. 

Слава Україні! Дякую. (Оплески)